У 1989 році британський епідеміолог Девід Стречен опублікував коротку нотатку в British Medical Journal. Він проаналізував дані понад 17 000 британських дітей і виявив дивну кореляцію: діти з більшою кількістю старших братів і сестер рідше страждали на сінну лихоманку. Чим більше старших — тим менше алергій. Стречен запропонував пояснення, яке сам називав спекулятивним. Він не здогадувався, що щойно формулює одну з найвпливовіших гіпотез сучасної імунології.
Пояснення Стречена було простим: першонароджені і єдині діти мають менше контакту з інфекціями, бо не мають старших братів і сестер, які несуть додому мікроби. Цей брак раннього мікробного контакту змушує імунну систему надмірно реагувати на нешкідливі подразники: пилок, порох, вовну шерсть.
У наступні десятиліття цю гіпотезу було вдосконалено сотнями досліджень. Сьогодні частіше говорять не про «гігієнічну гіпотезу», а про «гіпотезу старих друзів»: імунній системі потрібні не обов’язково патогенні збудники, а мікроорганізми, з якими ми співеволюціонували.
Імунній системі не потрібна битва. Йому потрібна розмова. І ця розмова відбувається з мільярдами мікроорганізмів, які ми знаємо тисячоліттями.
Цифри говорять самі за себе. У розвинених країнах, де гігієна досягла історичного максимуму, поширеність алергічних захворювань за п’ятдесят років зросла вчетверо. Синна лихоманка зачіпає 30–40 % мешканців європейських міст. Бронхіальна астма збільшилась вчетверо. У сільських регіонах Африки та Азії — з набагато меншою гігієною, але набагато більшим мікробним контактом — ці захворювання рідкісні.
Кишківник людини містить близько 100 трильйонів мікроорганізмів — більше ніж удесятеро більше, ніж людських клітин в тілі. Ця спільнота, мікробіом, не є пасивним мешканцем. Вона виробляє вітаміни, перетравлює складні вуглеводи, навчає імунну систему і спілкується з мозком через вісь кишківник-мозок.
Для імунної системи мікробіом — це головна навчальна програма. Новонароджені приходять з практично стерильним кишківником. Протягом перших трьох років життя мікробіом формується, і в цей період закладаються основи імунної функції. Це вікно критичне і частково незворотне.
Діти, народжені природним шляхом, отримують мікроорганізми матері, передусім видами Lactobacillus. Діти, народжені шляхом кесаревого розтину, першими стикаються з шкірними бактеріями персоналу операційної. Дослідження показують, що ця різниця зберігається до року. Довгострокові дослідження стабільно виявляють вищі показники астми, алергії та діабету 1 типу у дітей, народжених кесаревим розтином.
Важливо: це не аргумент проти кесаревого розтину. Іноді він рятує життя. Це аргумент для розгляду способів компенсувати мікробний дефіцит.
Грудне молоко не є стерильним. Воно містить сотні видів бактерій та олігосахариди людського молока (HMO) — складні цукри, які дитина не може перетравлювати сама, але які служать їжею для певних видів Bifidobacterium. Еволюційно обгрунтовано: мати одночасно годує дитину і її мікробіом.
Метааналізи показують: діти на грудному вигодовуванні мають нижчі показники респіраторних інфекцій, отиту, некротизуючого ентероколіту у недоношених і пізніших алергій.
Антибіотики рятують життя. Але це неспецифічна зброя: вони не лише знищують цільові мікроби, а й децимують весь мікробіом. Після курсу антибіотиків відновлення початкової різноманітності може тривати місяцями або ніколи не завершитися.
У дітей ефект особливо критичний. Дослідження показують: три або більше курсив антибіотиків протягом перших двох років життя підвищують ризик астми на 40–60 %.
Імунна система навчається через контакт. Їй потрібна мікробна різноманітність, щоб формувати регуляторні мережі, які заважають їй ставитися до нешкідливих речовин як до ворогів. Вибух алергічних і аутоімунних захворювань — частково ціна за надмірно чисте середовище.
Імунна система — це не солдат, якого потрібно захищати. Це учень, якого потрібно навчати. І найкращий вчитель — це мікробний світ.
Модуль 3 (Біохакінг та Преконцепція) містить розділ про преконцепційні пробіотики та оптимізацію мікробіому. Модуль 6 (Гормональний навігатор) розглядає тему мікробіому під час вагітності.